Відбери від мене все,
Господи,
Тільки Духа Твого Святого
не відбирай у мене!
Хай покинуть усі мене,
Господи,
Тільки Ти не покинь,
благаю!
Хто я без Тебе? –
камінь,
що не знає тепла живого,
Хто я без Тебе? –
попіл,
що його вітерець розвіє.
Моє серце таке жорстоке,
воно б мало Тебе любити,
щоб згоріти у тій любові,
а натомість воно ледь тепле,
б’ється в грудях спокійно й рівно.
Але Ти не відходь, мій Боже!
Я навчуся Тебе любити,
я навчуся Тобі співати,
як співають птахи небесні.
О лише не відходь від мене!
Хто я без Тебе, Отче? –
Камінь я без Тебе, попіл…
Галина Манів,
Київ,Україна
Друзі,хто хоче мати збірку моїх віршів, звертайтеся на мій е-мейл.У середині травня вона вийде з друку. Про всяк випадок повідомляю ,це поезія православного спрямування. e-mail автора:pilot-z@ukr.net
Прочитано 10822 раза. Голосов 4. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Память - прощанье - Людмила Солма *) Примечание/дополнение:
этот мой экспромт навеян созвучием следующих строк стихотворения:
Арсений Тарковской «Перед листопадом» 1929г.
«Все разошлись. На прощанье осталась
Оторопь желтой листвы за окном,
Вот и осталась мне малость
Шороха осени в доме моем...»
1929
И, как часто бывает в таких заочно-эмоциональных перекличках, имеет иной - не связанный ни с личностью автора, его написавшего, ни с самим его стихом вдохновителем, ассоциативный сюжет...
Многие из нас, когда-то или где-то, возможно, однажды уже были очевидцами такой печали... или сами испытывали нечто подобное...
Людмила Солма, 31.08.2006г.
Другу - Ольга Мешкой Посвящение...
Лучше идти с другом в темноте,чем самому при свете
