Крылова Антонина Петровна родилась 19.04.1957г. в
п. Балахониха, Арзамасского р-на, Горьковской обл. Там прошли её детские и школьные годы. После окончания 10-го класса приехала в Москву. В 1979 г. Вышла замуж, имеет двоих детей.Семейная жизнь не удалась,с 1989г осталась одна с детьми.В 1994г.уверовала,член церкви евангельских христиан в Олимпийской деревне. Ей всегда очень нравилась поэзия. В 2005 г. начала писать стихи, Господь послал ей дар. Её стихи в основном наполнены духовным смыслом, прославлением Бога и благодарностью Ему. Все они пропитаны искренностью,добротой
и любовью автора.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Замечательные стихи.. Благословений в Господе !!! Спасибо.
Александр
2009-07-08 15:40:08
Хороший стих,название сайта есть такоеже Счастье в Боге
Борисова Виктория
2010-12-12 22:50:35
Очень хорошее содержание. Немножечко бы "подровнять" строки. У меня есть стих с подобным названием, и по содержанию немногопохож. Прочтите. если станет интересно. Благословений Вам в дальнейшем творчестве.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
